Головна » Соцiум

ВСЕЛЮДСЬКУ МУДРІСТЬ МОВА ОСЯГА

11/11/2010

У листопаді 1997 року, з ініціативи Всеукраїнського товариства «Просвіта», Указом Президента України було встановлено День української писемності та мови.
Відтоді українське суспільство щороку 9 листопада вшановує рідну солов’їну.
Цю дату було вибрано не випадково: в православній церкві це – день пам’яті преподобного Нестора-літописця, якого заслужено визнають засновником української історії та словесності. Ще цього дня українська спільнота привертає увагу до історії української книги й до сучасних її проблем.
У районній бібліотеці, що у Вишневому, цього дня зустрілися два покоління: учасники літературно-мистецького клубу «Вишнівська осінь» й дев’ятикласники 3-ї загальноосвітньої школи. Настрій присутніх був урочистим й піднесеним. Літературний вечір «Вселюдську мудрість мова осяга» щирими словами відкрила бібліотекар Алла Василівна Стеблюк. Не один рік поспіль вона є визнаним керівником літературно-мистецького клубу «Вишнівська осінь», члени якого, перш за усе, несуть у народ шану та любов до українського слова. Тож і цього дня вони натхненно читали вірші та звучно співали пісень. Радували присутніх В. Лямічев, В. Кукуруза, Л. Пальчикова, Л. Стипаненко (чого тільки варта у її виконанні пісня Наталки-Полтавки), Л. Мельник, Т. Домашенко та інші. У вдячність, старшокласники (О. Решетило, О. Харченко, О. Пилипчук), сорм’язливо й разом із тим душевно, декламували вірші відомих українських поетів.
Належної уваги на цьому вечорі було приділено також українській книзі. Огляд видань професійно зробила завідувачка відділу обслуговування читачів Л. Бриль. Було представлено книги «Літопис Руський», «Велесова Книга», «Повість минулих літ» та багато інших цікавинок. Безперечно, у ці хвилини кожному присутньому хотілося перегорнути сторінки й торкнутися дивовижного світу давнини, історії та культури. Є сподівання, що учнівська молодь й дорослі матимуть таку нагоду, адже двері Вишнівської бібліотеки гостинно відчинені для кожного. Нині її послугами користуються майже чотири тисячі читачів різного віку. А тематичні вечори тут стали звичними подіями. Завітати ж «на вогник» може будь-хто. Побувавши хоча б на одному з таких зібрань, особливо, коли йдеться про значущість українського слова, раптом на думку спадають прості, з першого погляду, слова Панаса Мирного. Він, свого часу, влучно підмітив: «Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова. Ота жива схованка людського духу. Його багата скарбниця, в яку народ складає і своє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування».
Є над чим подумати кожному. Й саме таку ціль – примусити замислитись й почати цінувати українське слово – ставлять перед гостями члени клубу «Вишнівська осінь». Здається, це у них виходить на «відмінно».

Людмила ПЛАХОТНА

--> -->