Головна » Спорт

НОВІ ЗІРОЧКИ САМБІСТСЬКОГО СУЗІР’Я

29/11/2010

Якщо мова заходить про успіхи представників Києво-Святошинського борцівського бомонду на чолі з тренером Віктором Васильовичем Мужчиною, то кожного разу картину можна спрогнозувати: незмінно серйозні результати і… одні й ті ж імена. Втім, здається, і тут намітилися зміни…
Нещодавно Ташкенті відбувся «дорослий» Чемпіонат світу з боротьби самбо серед жінок. Традиційно представниці Києво-Святошинського району не залишилися без медалей. ІІІ місце у ваговій категорії до 68 кг виборола Гульсам Хайдарова.
- Важливість цієї перемоги важко переоцінити, – ділиться своїми думками тренер Віктор Мужчина. – Справа в тому, що зовсім недавно Гуля переїхала до Вишневого з Узбекистану. Нові умови життя, нові друзі, нове місто… З минулого життя залишилося, хіба що, самовіддане захоплення боротьбою і віра в свої сили. Ця бронза – перший потужний результат Гульсам на теренах України. Тому мені надзвичайно приємно, що дівчина так швидко адаптувалася, влилася в нашу дружну команду. А відтак є всі підстави сподіватися, що з притоком «нової крові» спортивні результати нашого району на найпрестижніших змаганнях з боротьби стануть ще вагомішими.
Втім, і наші давні добрі знайомі не пасуть задніх. Доказом чого став Кубок України з боротьби самбо серед чоловіків та жінок, який відбувся 12 – 13 листопада в спортивній залі інституту МВД. ІІ місце у ваговій категорії 56 кг впевнено здобула Леся Савчук. Серйозно націлившись на перемогу, дівчина впевнено відборолася всі зустрічі і, здавалося, найвища сходинка чемпіонського п’єдесталу вже чекає саме на неї. «Зрізалася» дівчина лише у фіналі…
- Мабуть, втома далася взнаки? – співчуваю.
- Та ні, просто срібло мені більше подобається, – сміється моя співрозмовниця, і по задерикуватим вогникам у ясних дівочих очах я розумію, що не співчувати, а щиро вітати з черговою перемогою потрібно Лесю.
На цих же змаганнях відзначився і В’ячеслав Гостар. Мабуть, занадто скучив хлопець за перемогами, тому й продемонстрував в ході всіх зустрічей відмінні бійцівські й вольові якості. А головне – повірив в себе. Тому й результат не забарився: ІІІ місце у ваговій категорії 90 кг.
…Як сказав класик, якщо на небі спалахують зірки, значить, це комусь таки потрібно. Світло цих зіркових перемог потрібне не лише самим «зірочкам». Воно потрібне нашому району і нашій країні. Та найбільше – нам з вами. Щоб, радіючи за перемоги земляків, повірити і у власні сили. Згодні?
Радислав КОКОДЗЕЙ

--> -->